Жираф — найвища наземна тварина планети. Доросла особина сягає 5–6 метрів, і більша частина цієї висоти припадає на шию. Через такий зріст життя цих тварин помітно відрізняється від життя інших копитних: вони мало сплять, багато їдять і тримаються там, де далеко видно.
Далі — конкретні цифри: скільки годин на добу відпочиває жираф, у яких позах він спить і в яких куточках Африки його можна зустріти.
Скільки годин на добу спить жираф
Дорослий жираф у дикій природі спить від 30 хвилин до 2 годин на добу. Для порівняння: людині потрібно 7–8 годин, а свійській кішці — близько 15. За тривалістю сну жираф — справжній рекордсмен серед ссавців.
Сон не триває всю ніч підряд. За добу накопичується багато коротких сесій — від 5 до 15 хвилин кожна. Тварина дрімає і вдень, і вночі, у перервах між годуванням та переходами.
Перша причина такого режиму — їжа. На пошук листя й пережовування жираф витрачає 16–20 годин на добу. На довгий відпочинок просто не залишається часу.
Друга причина серйозніша — небезпека. Жираф стоїть високо, зате піднімається із землі повільно й незграбно, на це йдуть дорогоцінні секунди. Леви та гієни чекати не будуть. Тому глибокий довгий сон на землі в дикій природі для жирафа смертельно небезпечний — саме через зріст йому вигідніше дрімати потроху й стоячи.
Як саме спить жираф у дикій природі
Найчастіше жираф дрімає стоячи. Шия залишається вертикально, очі напівзаплющені, ноги напружені. Така поза дозволяє зірватися з місця за секунду, щойно поблизу з’явиться хижак.
Для глибокого сну тварина лягає. Укладання займає всього 15–20 секунд — для шестиметрового гіганта це дуже швидко. Виглядає це так:
- Жираф швидко опускається на коліна і лягає на живіт.
- Підгинає передні й задні кінцівки щільно під масивне тіло.
- Вигинає довгу шию назад і кладе голову на круп або спину.
У цій позі жираф лежить недовго. Найдовші сесії глибокого сну припадають на ніч, а вдень тварина зазвичай лише дрімає стоячи. Прокидається вона від найменшого шуму й одразу підводиться.
Де живуть жирафи в природному середовищі
Жирафи мешкають тільки в Африці, у регіонах на південь від Сахари. Колись їхній ареал охоплював майже весь континент, тепер це окремі плями в саванах Східної та Південної Африки.
Місця тварина обирає відкриті. Там її видно здалеку, і ворога вона помічає заздалегідь. Але дерева й кущі потрібні поряд — з них жираф з’їдає листя.
- Африканські савани з відкритим горизонтом.
- Рідколісся із заростями акації — основа раціону.
- Посушливі чагарникові рівнини на південь від Сахари.
Густого тропічного лісу жираф уникає: серед високих дерев він не бачить небезпеки на відстані й не має де розігнатися. Зате в сухих саванах може тижнями обходитися без пиття — вологу тварина бере з листя.
Головні факти про розміри та спосіб життя жирафа
Жираф — найвищий ссавець планети. У його шиї лише сім хребців, стільки ж, скільки в людини, але кожен з них значно довший. Листя тварина зриває язиком, який легко проходить крізь колючки акації.
| Параметр або факт | Значення |
|---|---|
| Зріст дорослої особини | 5–6 метрів |
| Вага дорослої тварини | 750–900 кг |
| Довжина язика | до 50 см |
| Вага серця | 10–12 кг |
| Швидкість бігу галопом | від 32 до 60 км/год |
| Час на споживання їжі | 16–20 годин щодня |
| Тривалість життя в дикій природі | до 25 років |
| Всесвітній день жирафа | щорічно 21 червня |
Маля жирафа народжується зростом близько 1,8 метра і вже за годину-дві стає на ноги. Вагітність у самиці триває близько 15 місяців.
