Вуйко — це брат мами. Не тата.
Так кажуть на заході України. Поруч ідуть стрийко, вуйна і ще кілька старих родинних слів. У школі їх часто зводять до одного «дядька».
Хто такий вуйко в українській родині
Вуйко, або коротше вуй, — рідний брат матері. Дядько саме по маминій лінії. Чоловіка маминої сестри теж звуть вуйком.
Слово традиційне. Його й досі чути в Галичині, на Закарпатті, на Буковині, на Прикарпатті і на Волині. У місцевій розмові воно стоїть там, де в підручнику написано «дядько».
Від цього родича пішли окремі назви для ближчих людей.
- Вуйна / вуянка: дружина вуйка або сестра матері.
- Вуйчаник: син вуйка, двоюрідний брат по лінії матері.
- Небіж / небога: племінник і племінниця для самого вуйка.
Коли кличете його, кажіть «вуйку», не «вуйко». На порозі це звучить так: «Вуйку Степане, доброго дня!» Ім’я теж ставте у формі звертання: Степане, Іване, Петре.
Чим відрізняється вуйко від стрийка
У підручнику дядько — і брат тата, і брат мами. Стара родинна мова ці лінії не змішувала. Їх тримали окремо.
Вуйко — брат матері. Стрий, або стрийко, — брат батька. Дружина, син і племінники теж мають різні назви. Звірте їх у таблиці, а не на слух.
| Родинна роль | Лінія матері (Вуйко) | Лінія батька (Стрийко) |
|---|---|---|
| Брат батьків | Вуйко / вуй | Стрийко / стрий |
| Дружина брата / сестра | Вуйна / вуянка | Стрийна |
| Син брата (двоюрідний брат) | Вуйчаник | Стриєчний брат (стриєчник) |
| Племінники по відношенню до них | Небіж / небога | Небіж / небога |
Поза заходом України обидва слова чути рідше. Там брат тата і брат мами часто лишаються просто дядьком. Якщо в галицькій історії кажуть «мій вуйко», не переводьте це автоматично на татову рідню.
Інші значення слова: від шанобливого звертання до господаря лісу
Друге значення вже не про рідню. У галицькому і закарпатському побуті вуйком чемно кличуть будь-якого літнього чоловіка. Не обов’язково родича. Близько до «пане» чи «дядьку», тільки тепліше і по-своєму.
Третє значення живе в гуцульській і закарпатській говірці. Вуйко — обхідна назва ведмедя. Пряме слово «ведмідь» у горах уникали: з поваги до звіра і зі страху. Казали «лісовий вуйко».
«Вуйко з полонини» — жарт, не посада. Так підколюють простодушного чоловіка з гірського села. Полонина — пасовище високо в горах. У фразі чути колорит, не образу.
Якщо ви в карпатському чи галицькому селі назвете старшого чоловіка вуйком, це знак поваги і прихильності. В офіційній розмові та на роботі спокійніше сказати «пане».
Яке значення перед вами, видно з обставин. Поруч мама, тітка, двоюрідний брат — це родина. Незнайомий літній чоловік на вулиці — шанобливе звертання. Ліс і обережна інтонація — уже ведмідь, не сусід.
Походження слова та історія вживання
Корінь давній.
Слово виводять зі спільної мови давніх слов’ян, з якої пізніше вийшла й українська. Ту стару форму вчені записують як *ujь. Зірочка означає, що в письмових пам’ятках самого слова вже немає, його відновлюють із пізніших форм. Поруч стоять давньоруське «оуи», або «уи», і латинське avunculus. Латиною це теж брат матері.
У давньоруських літописах воєвода Добриня записаний як вуй Володимира. Він був рідним братом Малуші, матері князя Володимира Великого. Формула та сама, що й у сучасній родині: брат мами.
Українські тлумачні словники ставлять біля «вуйка» позначку діалектного і розмовного слова. Помилкою це не робить. Ольга Кобилянська, Іван Франко і Василь Стефаник уживали його у своїх текстах. На заході України ним і далі кличуть рідного брата мами. Для офіційного паперу спокійніше написати «дядько по матері», а в родині «вуйко» на своєму місці.
