Слово «живопис» в українській мові звучить з наголосом на «о» — живóпис. Ударним є другий склад. Цей варіант єдиний правильний.
Правильний наголос у слові «живопис» та типова помилка
Літературна норма одна — живóпис. Наголос стоїть на другому складі, на голосному «о». Інших нормативних варіантів немає.
Вимова «жИвопис» з наголосом на першому складі — груба помилка. Так не відповідають на НМТ і так не говорять у літературній мові. Правильно тільки — живóпис.
«Живопис» — іменник чоловічого роду. Це вид образотворчого мистецтва, картини, створені фарбами.
Відмінювання слова «живопис» за відмінками
Наголос у цьому слові нерухомий. Відмінок змінюється, а ударний склад лишається тим самим. Літера «о» звучить сильно в усіх формах.
| Відмінок | Форма слова з наголосом |
|---|---|
| Називний | живóпис |
| Родовий | живóпису |
| Давальний | живóписові (живóпису) |
| Знахідний | живóпис |
| Орудний | живóписом |
| Місцевий | на/у живóписі |
| Кличний | живóписе |
У словниках наголос показують маленькою рискою над голосним. За цією рискою над «о» легко перевірити будь-яку форму.
Як легко запам’ятати наголос: аналогії та підказки до НМТ
Слова на «-пис» в українській мові тримають удар на частині «-пис». Працює проста звичка: чути «о» сильніше. Вона покриває цілу групу схожих слів.
- іконóпис
- літóпис
- машинóпис
- живóписець, живóписний
- Люблю я живóпис, бо в ньому мій óпис
На уроці діти розглядали український живóпис XIX століття. Для підготовки до НМТ повторюють правило: у слові живóпис удар падає на «о». У музеї школярі побачили, яким різним буває живóпис.
На тесті досить згадати пару «літóпис — живóпис». Обидва слова звучать з ударом у кінці. Помилка з першим складом зникає сама.
