Владислав Гераскевич: біографія, спортивні досягнення та громадянська позиція

Владислав Гераскевич — перший в історії України скелетоніст, який виборов олімпійську ліцензію і виступив на Олімпійських іграх. За цим рядком стоїть історія, яку складно уявити в країні без жодної санно-бобслейної траси. Нижче — біографія спортсмена: дитинство в Києві, перехід у скелетон, хронологія результатів і громадянська позиція, через яку він потрапив у світові новини.

Ранні роки, родина та освіта

Владислав Михайлович Гераскевич народився 12 січня 1999 року в Києві. Станом на 2026 рік йому 27 років. Зріст спортсмена — 186 см, вага коливається в межах 96–97 кг: у скелетоні ці цифри не просто анкетні дані, бо від маси тіла залежить розгінний старт, де вага дає швидкість.

Дитинство минуло далеко від льоду. Хлопець займався танцями, боксом, дзюдо, бойовим самбо та ММА. Єдиноборства загартували те, що згодом стало його сильною стороною — реакцію, координацію і здатність терпіти фізичний дискомфорт.

Освіту Владислав не полишав навіть у розпал тренувань. У 2016 році він закінчив Український фізико-математичний ліцей, а в 2022 році здобув ступінь магістра фізики на фізичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вища освіта за фахом, який далекий від спорту, — досить нетиповий шлях для професійного атлета.

Ключова фігура всієї його кар’єри — батько. Михайло Гераскевич у минулому бобслеїст, а нині особистий головний тренер сина, його менеджер і президент Федерації бобслею та скелетону України. Такий сімейний тандем фактично виконує роботу цілої спортивної структури: планування сезону, переговори, пошук трас і фінансування зборів.

Старт у скелетоні та перші міжнародні успіхи

У скелетон Гераскевич прийшов у 2013–2014 роках, коли в Україні цього виду спорту як організованої дисципліни просто не існувало. Не було ні траси, ні школи, ні тренерів із відповідним досвідом. Доводилося домовлятися про тренування за кордоном.

Основною базою стала санно-бобслейна траса в латвійській Сігулді — найближчий до України майданчик, де можна було тренуватися регулярно. Там же почалася співпраця з латвійським тренером-консультантом Дайнісом Дукурсом, який ділився технічними напрацюваннями з українцем.

Побут перших років мало схожий на картинку з реклами. Сани ремонтували власноруч, спорядження возили з собою, і кожен виїзд на збір тримався на особистих домовленостях та економії. Гераскевич став першим в історії України скелетоністом, який вийшов на міжнародну арену, тож і порівнювати його було ні з ким.

Хронологія виступів на міжнародних турнірах

Шлях від юніорських стартів до світової еліти зайняв у Гераскевича близько десяти років. У 2019 році йому присвоїли звання Майстра спорту України міжнародного класу — офіційне визнання рівня, на якому він на той момент уже виступав. Далі результати стабільно пішли вгору: від дебютних місць у третьому десятку до боротьби за п’ятірку найсильніших.

Рік і турнір	Локація	Результат / Досягнення
2016, Юнацькі Олімпійські ігри	Ліллегаммер	8-ме місце
2016, Чемпіонат світу серед юніорів	Вінтерберг	17-те місце
2017, Дорослий чемпіонат світу (дебют)	Кенігсзе	24-те місце, перший українець на ЧС
2017, Юніорський чемпіонат світу	Сігулда	10-те місце
2018, Зимові Олімпійські ігри	Пхьончхан	12-те місце, дебют України на ОІ в скелетоні
2019, Чемпіонат світу серед юніорів	Кенігсзе	7-ме місце
2019, Чемпіонат світу	Вістлер	14-те місце
2020, Чемпіонат світу серед юніорів	Вінтерберг	4-те місце
2020, Чемпіонат Європи	Сігулда	11-те місце
2020, Чемпіонат світу	Альтенберг	14-те місце
Сезон 2021/22, Етап Кубка світу	Сігулда	6-те місце
2022, Зимові Олімпійські ігри	Пекін	18-те місце
2023, Чемпіонат світу	Санкт-Моріц	13-те місце
2024, Чемпіонат світу	Вінтерберг	10-те місце
2025, Етап Кубка Європи	—	Золота медаль
2025, Чемпіонат світу	Лейк-Плесід	4-те місце, найкращий результат у кар’єрі на ЧС
Сезон 2024/25, Загальний залік Кубка світу	—	7-ме місце
2026, Чемпіонат Європи	Ліллегаммер	8-ме місце

До 2025 року жоден український скелетоніст не піднімався так високо на чемпіонаті світу, як Гераскевич у Лейк-Плесіді. Четверте місце залишило його за крок від п’єдесталу, але саме воно закріпило статус спортсмена, з яким у світовій еліті вже змушені рахуватися. Наступний сезон він відкривав не як дебютант, а як реальний претендент на медалі.

Громадянська позиція та акція із «шоломом пам’яті»

У лютому 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення РФ, Гераскевич виступив на Олімпіаді в Пекіні. Після фінішу він розгорнув перед телекамерами плакат «No War in Ukraine». Це був один із небагатьох відкритих антивоєнних жестів українських спортсменів на тій Олімпіаді.

Через чотири роки, у лютому 2026-го, на зимових Іграх у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо він зробив крок далі. Спортсмен замовив спеціальний дизайн шолома, на якому були зображені українські атлети, загиблі у війні. Ідея була не декларацією, а способом вивести на олімпійський лід конкретні імена й обличчя.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив виступ у цьому шоломі, а згодом спортсмена не допустили до старту. Рішення МОК викликало широкий розголос далеко за межами спортивних медіа. 12 лютого 2026 року президент України Володимир Зеленський нагородив Владислава Гераскевича орденом Свободи — за мужність і відстоювання інтересів держави.

На екіпіруванні були портрети семи спортсменів, кожен із яких представляв свій вид спорту:

Орден Свободи — державна нагорода, яку вручає президент за особливі заслуги у зміцненні української державності та захисті її інтересів. Для скелетоніста, який починав із саморобного ремонту саней на латвійській трасі, ця нагорода стала підсумком не лише спортивної кар’єри, а й усієї публічної позиції, яку він послідовно тримав із 2022 року.